суботу, 19 грудня 2015 р.
четвер, 17 грудня 2015 р.
Свята Варвара народилася у місті Іліополі, що у Малій Азії. Мати Варвари рано померла, і мала дитина залишилася на вихованні у батька-язичника. Та дитина замислювалася над християнськими істинами. Дізнавшись про відступницькі нахили своєї доньки, батько віддає свою дитину на розсуд місцевої влади. Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам. Наступного дня вранці після тривалих катувань Варвара прокинулася без жодної рани на тілі. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити дочку мечем. Таким чином, великомучениця Варвара, не зрікшись своїх переконань, загинула від руки колись люблячого батька. Через кілька століть нетлінні останки св. Варвари були перенесені до Візантійського Константинополя.
До України мощі святої Варвари потрапили з доброї руки дружини київського князя Святополка Ізяславовича Варвари. Князь Святополк-Михайло побудував Михайлівський Золотоверхий собор, де і зберігалися мощі св. Варвари більш ніж 800 років. Сьогодні їхнім постійним місцем спочинку є собор св. Володимира у Києві. Для поклоніння мощі святої Варвари з певною періодичністю встановлюються у храмах багатьох міст України.
Народна легенда каже, що свята Варвара Великомучениця була дуже здібною до вишивання, так що вишила ризи самому Ісусові Христові.
Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
"Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".
На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться:"Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!","Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!"
Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!"
За повір'ям, на Варвари починають збиратися в тічки вовки.
Народні прикмети:
- Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
- Який день на Варвари, такий і на Сави.
- Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.
- Якщо проти цього дня нічне небо в зорях - чекай холодів, а сліпе й тьмяне - на тепло.
- Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
- Дерева в інеї - урожай на фрукти.
- Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
суботу, 12 грудня 2015 р.
День Андрі́я (Калита) — припадає на ніч і день 30 листопада (13 грудня), вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». В цей день гріх щось робити без поважної причини. Дівчата також грішать ворожачи, а хлопці просто відпочивають. В цей день здавна забороняли будь-яку інтелектуальну працю, бо є забобон, що в цей день від цього можна втратити розум.
Це день народного календаря, до якого приурочували Андріївський обряд «Калиту», суть якого полягає в переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. День Андрія справді парубоцький день. Як і в значної кількості українських свят, в його обрядах проглядаються дохристиянські традиції.
неділю, 6 грудня 2015 р.
6 грудня - День збройних сил України
Воїне, лицарю славний,
Ти зброю тримаєш в руках,
Щоб на нашу країну-державу
Злий не позарився враг.
Будь мужній і будь достойний
Ти слави своїх батьків,
Відважний вкраїнський воїне,
Hащадку славних віків.
Шановні чоловіки!
Вітаю вас із Днем Української Армії!
Нехай ваші сила та мужність
завжди живляться любов’ю та підтримкою близьких і рідних.
І після будь-яких "баталій",
які часто трапляються у повсякденному мирному житті,
вдома на вас завжди чекає затишна гавань.
Міцного здоров’я Вам, успіхів та надійного тилу!
І нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!
суботу, 5 грудня 2015 р.
Світова громадськість відзначає сьогодні Міжнародний день волонтерів (Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку).
Проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства. Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках престарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству. Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів. Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – Революція Гідності, війна на сході нашої країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери першими добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову від шкарпеток і мила, й закінчуючи приладами нічного бачення; шукали потрібні ліки, приймали біженців, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній небайдужості, порядності, активній громадській позиції та фанатичній відданості справі, Україна вистояла й зберегла незалежність. Саме українські волонтери є одним із нових облич України – чесних і відкритих. На тлі майже тотальної недовіри українців до судів, прокуратури, міліції – рівень довіри до волонтерів – один із найвищих, адже ці люди жертвували не тільки власним часом, коштом, силами, а іноді – життям.
вівторок, 1 грудня 2015 р.
Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією[1]. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч.
Інформація з Вікіпедії
вівторок, 24 листопада 2015 р.
Проведений відкритий урок з хімії
24.11.2015 року в каб.11 о 10.20 був проведений відкритий урок з хімії на тему "Сульфатна кислота та сульфати" у викладача Степко О.М. Були присутні адміністрація ліцею та інші педпрацівники. Кожен етап уроку проходив з використанням інтерактивних засобів навчання, з використанням навчальної презентації. Учнями використовувався опорний конспект з робочого зошита до теми. Викладач проводила демонстраційні досліди та використовувала відеодосліди. Активізувались учні за допомогою різних інтерактивних вправ на кожному етапі уроку.
неділю, 22 листопада 2015 р.
Це передбачено Указом Президента України від 9.11.2015 №633/2015 "Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи".
Відповідне свято направлене на віддання належної шани громадянському подвигу, вшанування патріотизму і мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси і європейський вибір держави.
Згідно Указу Президента, Кабінету Міністрів України доручено невідкладно утворити Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи, визначивши його співголовами Прем’єр-міністра України і Главу Адміністрації Президента України та забезпечити виконання плану заходів із відзначення у 21 листопада 2015 році
Дня Гідності та Свободи у місті Києві та у інших населених пунктах.
Урочисті та меморіальні заходи проходитимуть за участю представників органів виконавчої влади, територіальних громад, народних депутатів України, політичного корпусу, громадянського суспільства, насамперед учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 - 2014 роках, родин Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, представників волонтерських рухів, духовенства.
Відповідне свято планують відзначати і у закордонних дипломатичних установах України.
Міністерство інформаційної політики України разом із Українським інститутом національної пам’яті мають забезпечити розроблення та впровадження для державних засобів масової інформації тематичних інформаційних програм, присвячених Революції Гідності, а також розповсюдження відповідної соціальної реклами.
Закон і Бізнес
пʼятницю, 20 листопада 2015 р.
| 20 листопада – Всесвітній день дитини |
 |
 У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.ООН запропонувала урядам святкувати цей День в будь-який з днів, який кожен з них визнає доцільним. 20 листопада знаменує день, в який Асамблея прийняла в 1959 році Декларацію прав дитини, а в 1989 році – Конвенцію про права дитини. Конвенція ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року. Діти, як найбільш вразлива частина суспільства, гостро переживають наслідки самих серйозних суспільних проблем: криза сім'ї, бідність, недосконалість механізмів захисту прав тощо. Абсолютно здоровими народжуються менше третини дітей. Кожна сьома дитина виховується в неповній сім'ї. У соціально несприятливих умовах, не отримуючи необхідного виховання і освіти, проживають 6 млн підлітків. Фахівці підкреслюють, що соціальна ізоляція, у якій ростуть вихованці дитячих будинків та інтернатів, призводить до того, що у доросле життя вони входять зовсім непідготовленими. Благополучно адаптуватися до життя в суспільстві вдається лише кожному десятому вихідцю з дитячого будинку або інтернату. У Всесвітній день дитини проходять різноманітні благодійні акції на користь дітей – їх проводять некомерційні організації, що займаються проблемами дитинства, бізнес-структури: ресторани швидкого обслуговування, агентства нерухомості, театри, музеї та інші організації та установи.
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України
|
четвер, 19 листопада 2015 р.
Юність безпечна, як зоряний схід
Хай нескінченною буде для всіх
Студентські роки- найкраща пора
Святковий концерт до Дня студента
19 листопада в стінах нашого ліцею відбувся концерт-презентація до Дня студента.
Розумні і талановиті, креативні і відкриті, здатні подолати перешкоди, веселі і серйозні, соціально активні і патріотичні...
Першокурсники - саме такі - вони найкращі! Це ще раз підтвердило свято, приурочене Міжнародному Дню студента, на якому за доброю традицією відбулася масштабна презентація першокурсників. Найкращими були групи 21, 14, 10 і 7 групи.
вівторок, 17 листопада 2015 р.
18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення хлібозаготівель, згідно з якою за невиконання планів хлібозаготівель сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м'яса, і Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп.
Через два дні вийшло рішення Раднаркому УРСР, згідно з яким натуральні штрафи дозволялося застосовувати також щодо колгоспів. Згодом перелік компенсаційних харчів розширено картоплею і салом, наприкінці року — продуктами тривалого зберігання. Спланована конфіскація урожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах.
У 1930 році Радянський Союз опинився на порозі економічної кризи - внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Щоб заробити валюту, радянським керівництвом було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай. Це привело до погіршення становища українських сіл - внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.
7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назваю «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років.
Стаття Ґарета Джоунса в «The London Evening Standard» за 31 березня 1933 року
Рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року в основних хлібозаготівельних регіонах створені Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Україні комісію очолив голова Раднаркому СРСР В'ячеслав Молотов. 5 листопада Молотов і секретар ЦК КП(б)У Мендель Хатаєвич надіслали директиву на місця з вимогами негайного виконання Постанови від 7 серпня «з обов'язковим і швидким проведенням репресій і нещадної розправи із злочинними елементами у правліннях колгоспів». 26 листопада у пресі з'явився наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі».
Після запровадження всіх цих заходів і обмежень, вже на початок 1933 року більшість селян України залишилися без їжі. Апогей голодомору припав на червень 1933 року, коли статистичні органи реєстрували десятикратно більшу, ніж звичайно, смертність у селах. Аналіз статистичних даних вказує на те, що у 1933 році від голоду померло 3 мільйони 238 тисяч людей.
На Заході про факт Голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 року, коли валлійський журналіст Ґарет Річард Воон Джоунс опублікував свій репортаж про існування Великого Голоду в Україні, який надрукувало багато газет включно з «Manchester Guardian» та «New York Evening Post». Перші ґрунтовні дослідження фактів про Голодомор почалися в кінці 1940-х років у США. У 1985 році Конгрес США створив спеціальну комісії з дослідження фактів голоду в Україні.
22 травня 2009 року Служба Безпеки України порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України за фактом здійснення Геноциду в Україні у 1932—1933 роках. У листопаді було названо звинувачених по справі, а в січні 2010 року Апеляційний суд Києва визнав, що Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич вчинили злочин геноциду, який відповідно до Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року не має терміну давності. Крім того, суд констатував, що загальна кількість людських втрат від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», який трактує події 1932—1933 років, як геноцид українського народу. Рішення було ухвалене 233 голосами.
Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили 24 країни світу. Цієї ж позиції дотримуються Католицька церква, Константинопольська православна церква, Українська православна церква — Київський патріархат, Українська православна церква (Московського патріархату) та Українська автокефальна православна церква.
понеділок, 16 листопада 2015 р.
Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так назвемо «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. За прикладами далеко не потрібно ходити. І сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй (Матеріал з ВікіпедіЇ)
Підписатися на:
Дописи (Atom)