Проведений відкритий урок з хімії
вівторок, 24 листопада 2015 р.
неділю, 22 листопада 2015 р.
Це передбачено Указом Президента України від 9.11.2015 №633/2015 "Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи".
Відповідне свято направлене на віддання належної шани громадянському подвигу, вшанування патріотизму і мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси і європейський вибір держави.
Згідно Указу Президента, Кабінету Міністрів України доручено невідкладно утворити Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи, визначивши його співголовами Прем’єр-міністра України і Главу Адміністрації Президента України та забезпечити виконання плану заходів із відзначення у 21 листопада 2015 році
Дня Гідності та Свободи у місті Києві та у інших населених пунктах.
Урочисті та меморіальні заходи проходитимуть за участю представників органів виконавчої влади, територіальних громад, народних депутатів України, політичного корпусу, громадянського суспільства, насамперед учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 - 2014 роках, родин Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, представників волонтерських рухів, духовенства.
Відповідне свято планують відзначати і у закордонних дипломатичних установах України.
Міністерство інформаційної політики України разом із Українським інститутом національної пам’яті мають забезпечити розроблення та впровадження для державних засобів масової інформації тематичних інформаційних програм, присвячених Революції Гідності, а також розповсюдження відповідної соціальної реклами.
Закон і Бізнес
пʼятницю, 20 листопада 2015 р.
четвер, 19 листопада 2015 р.
Юність безпечна, як зоряний схід
Хай нескінченною буде для всіх
Студентські роки- найкраща пора
Святковий концерт до Дня студента
19 листопада в стінах нашого ліцею відбувся концерт-презентація до Дня студента.
Розумні і талановиті, креативні і відкриті, здатні подолати перешкоди, веселі і серйозні, соціально активні і патріотичні...
Першокурсники - саме такі - вони найкращі! Це ще раз підтвердило свято, приурочене Міжнародному Дню студента, на якому за доброю традицією відбулася масштабна презентація першокурсників. Найкращими були групи 21, 14, 10 і 7 групи.
вівторок, 17 листопада 2015 р.
18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення хлібозаготівель, згідно з якою за невиконання планів хлібозаготівель сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м'яса, і Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп.
Через два дні вийшло рішення Раднаркому УРСР, згідно з яким натуральні штрафи дозволялося застосовувати також щодо колгоспів. Згодом перелік компенсаційних харчів розширено картоплею і салом, наприкінці року — продуктами тривалого зберігання. Спланована конфіскація урожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах.
У 1930 році Радянський Союз опинився на порозі економічної кризи - внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Щоб заробити валюту, радянським керівництвом було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай. Це привело до погіршення становища українських сіл - внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.
7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назваю «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років.
Стаття Ґарета Джоунса в «The London Evening Standard» за 31 березня 1933 року
Рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року в основних хлібозаготівельних регіонах створені Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Україні комісію очолив голова Раднаркому СРСР В'ячеслав Молотов. 5 листопада Молотов і секретар ЦК КП(б)У Мендель Хатаєвич надіслали директиву на місця з вимогами негайного виконання Постанови від 7 серпня «з обов'язковим і швидким проведенням репресій і нещадної розправи із злочинними елементами у правліннях колгоспів». 26 листопада у пресі з'явився наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі».
Після запровадження всіх цих заходів і обмежень, вже на початок 1933 року більшість селян України залишилися без їжі. Апогей голодомору припав на червень 1933 року, коли статистичні органи реєстрували десятикратно більшу, ніж звичайно, смертність у селах. Аналіз статистичних даних вказує на те, що у 1933 році від голоду померло 3 мільйони 238 тисяч людей.
На Заході про факт Голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 року, коли валлійський журналіст Ґарет Річард Воон Джоунс опублікував свій репортаж про існування Великого Голоду в Україні, який надрукувало багато газет включно з «Manchester Guardian» та «New York Evening Post». Перші ґрунтовні дослідження фактів про Голодомор почалися в кінці 1940-х років у США. У 1985 році Конгрес США створив спеціальну комісії з дослідження фактів голоду в Україні.
22 травня 2009 року Служба Безпеки України порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України за фактом здійснення Геноциду в Україні у 1932—1933 роках. У листопаді було названо звинувачених по справі, а в січні 2010 року Апеляційний суд Києва визнав, що Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич вчинили злочин геноциду, який відповідно до Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року не має терміну давності. Крім того, суд констатував, що загальна кількість людських втрат від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», який трактує події 1932—1933 років, як геноцид українського народу. Рішення було ухвалене 233 голосами.
Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили 24 країни світу. Цієї ж позиції дотримуються Католицька церква, Константинопольська православна церква, Українська православна церква — Київський патріархат, Українська православна церква (Московського патріархату) та Українська автокефальна православна церква.
понеділок, 16 листопада 2015 р.
Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так назвемо «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. За прикладами далеко не потрібно ходити. І сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй (Матеріал з ВікіпедіЇ)
Підписатися на:
Дописи (Atom)