Із досвіду роботи

ОПИС ДОСВІДУ

організації методичної роботи з вирішення загальноліцейної проблеми

«Підвищення якості професійної і загальноосвітньої підготовки шляхом удосконалення застосування інноваційних технологій»

 Процес організації методичної роботи я уявляю як цілеспрямовану діяльність з регулювання педагогічного процесу, мета якого – перевести його на вищий рівень. Управління методичною роботою – це доцільна, активна взаємодія методиста з іншими учасниками методичної роботи, спрямованої на координацію та впорядкування методичної роботи і переведення її на вищий, якісніший рівень. Головним у методичні роботі є надання реальної, дієвої допомоги педагогам у процесі розв’язання методичних проблем, набутті   майстерності як сплаву професійних знань,  умінь та навичок.  Вся методична робота навчального закладу спрямована на вирішення  загальноліцейної методичної проблеми «Підвищення якості навчально-виховного процесу шляхом використання інноваційних форм та  методів навчання» за окремими планами роботи методичного кабінету, засідань методичної ради, педагогічної ради, інструктивно-методичних нарад, проблемних семінарів, Школи молодого педагога „Проблема”, педагогічних читань, засідань методичних комісій та інших форм.

Враховуючи актуальність загальноліцейної проблеми, головна мета методичної роботи ліцею ─ забезпечити якість інноваційного супроводу навчально-виховного та навчально-виробничого процесів шляхом спільного пошуку, відпрацювання і впровадження кращих традиційних та інноваційних взірців педагогічної діяльності, обміну досвідом, вироблення єдиних підходів, критеріїв, норм і вимог до оцінювання результатів освітньої діяльності учня, педагогічної діяльності педагога.

     Методична служба ліцею головними цілями своєї діяльності вважає  створення в колективі атмосфери успішного інноваційного середовища, розвинення творчого потенціалу кожного педагога, підвищення професійної компетентності, зорієнтування на успіх, створення належного іміджу навчального закладу. Здійснюється методична робота у закладі згідно з єдиним планом, який складається на навчальний рік. Плани роботи педагогічної ради, інструктивно-методичних та методичних нарад узгоджені з планами роботи методичних комісій, з перспективним планом роботи педагогічного колективу навчального закладу.

   Для ефективності роботи методичної служби ліцею, з метою зацікавлення педпрацівників, розвитку творчості колективу, розрядження напружених життєвих ситуацій, я намагаюсь організовувати проведення нетрадиційних колективних форм методичної роботи.

        Раз на два місяці проводяться засідання чергової педагогічної ради, на яких розглядаємо найважливіші питання. Актуальні питання  виносяться на інструктивно-методичні наради, які в ліцеї  проходять регулярно і під керівництвом заступників директора. Найбільш ефективними формами колективної методичної роботи є конференції, педагогічні читання, круглі столи, семінари.

              На засіданнях педагогічної ради визначаються основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу згідно плану роботи на навчальний рік та приймаються рішення з основних принципових питань педагогічної та виробничої діяльності ліцею, в яких вказані терміни та виконавці, а також особи, що здійснюють контроль за їх виконанням. До підготовки і проведення засідань педагогічної ради залучаються психолог і голови методкомісій.

              У червні 2014 року колектив обрав нову методичну проблему шляхом діагностування на червневій педраді. При підготовці до засідання педради минулого навчального року  ми провели вивчення думки наших учнів та педпрацівників з приводу впровадження інновацій в навчально-виховний процес.  Це і був І етап (діагностичний) вирішення загальноліцейної проблеми. Результати  анкет, а також спостереження адміністрації ліцею за організацією навчально-виховного процесу, на превеликий жаль, показують, що ІКТ-технології половиною педагогів нашого ліцею застосовуються епізодично або майже не застосовуються.  Найповільніша робота в даному  напрямку – це викладання спецдисциплін та виробничого навчання, крім кухарів, операторів комп’ютерного набору, в яких вищезазначені технології застосовуються лише під час відкритих виховних заходів або під час заходів та уроків, на яких присутня адміністрація.

Творчою групою під час підготовки до педради була створена схема «Використання комп’ютерів в навчальній діяльності»,  яка яскраво демонструє, на яких етапах уроку, в якій формі можна застосовувати ПК.

    Отже, з результатів анкетування учнів можна зробити такі узагальнення:

-         більшості учнів подобаються уроки з використанням інноваційних технологій, і в той же час четверта частина учнів стверджують , що кращі знання отримують на традиційних уроках;

-         учні вважають за необхідність використання інновацій на уроках, оскільки вони підвищують інтерес до навчання, але без надмірного захоплення ними;

-         і найбільше радує те, що переважна більшість наших учнів мають бажання ходити до ліцею, оскільки їм цікаво вчитися.

     Педагоги нашого закладу проблемними питаннями самоосвіти обрали опанування та впровадження в практику тих чи інших інновацій. Чимало педпрацівників успішно використовують ігрові технології, інтерактивні прийоми. На уроках хімії, екології, біології та інших предметів учні розвивають ключові компетенції, працюючи над проектами.   І нарешті, будь-які інновації не обходяться без використання комп’ютера. Ми розуміємо, що використання комп’ютерної техніки набуло загальнодержавного значення.

     Над проблемами вивчення теоретичних питань  та впровадження методу проектів та інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес працюють творчі групи педагогів.

        Отже, переваг використання інноваційних технологій значно більше, ніж недоліків. Успіх впровадження педагогічних інновацій залежить від багатьох чинників, і в першу чергу від рівня обізнаності та готовності педпрацівників  до їх використання. Ми провели експертизу рівня готовності педпрацівників до інноваційної діяльності за методикою, яка пропонується в методичній літературі (Додаток 1). Результати експертизи показали такий склад педагогічного колективу за рівнями готовності до інноваційної діяльності  (за самооцінкою педагогів):

-         68,6 %  - високий рівень (100-75 %)

-         19,6 %  - середній рівень (74 – 50 %)

-         11,8 % - інновації використовують епізодично (49 – 25 %)

-          0 % - інноваційна діяльність фрагментарна (менше 25 %).

В експертизі приймали участь 51 педпрацівників серед 62 (82,3%)                                                                                                 

   Отже, експертиза показала достатньо високий рівень готовності педагогів ліцею до впровадження інновацій.

     Протягом 2014-2015 н.р. колектив працював над вирішенням  завдань ІІ етапу (теоретичного) загальноліцейної проблеми. Для цього річне планування роботи ліцею було спрямоване в основному на ознайомлення педагогічного колективу з аналітичним матеріалом щодо визначення проблемної теми,  вивчення науково-методичної літератури з проблеми,  ознайомлення педагогів з досягненнями психолого-педагогічної науки, існуючим педагогічним досвідом з даної проблемної теми, створення творчої групи з планування системи заходів, спрямованих на вирішення запропонованих завдань щодо реалізації проблемної теми і т.д.  В плані засідань педагогічної ради були сплановані 2 питання, над  розглядом яких працювала творча група (голови методкомісій):

1. Інноваційні форми та методи навчально-виробничого процесу (грудень);

2. Проведення нетрадиційних форм уроків як запорука підвищення якості підготовки учнів (березень).

       У 2015-2016 н.р. методична служба на основі діагностики спланувала роботу ІІІ етапу (практичного) вирішення загальноліцейної проблеми (Додаток  2).  В план педагогічної ради включені  теж 2 питання:

1. Впровадження на уроках інноваційних технологій викладачами методичної комісії природничо-математичного циклу (грудень);

2. Впровадження на уроках інноваційних технологій педпрацівниками методичної комісії професійно-технічного циклу (березень).

     Всі засідання педагогічної ради проводяться за активної участі педагогів, з використанням мультимедійної техніки. До кожної педагогічної ради методична рада схвалює інформаційні матеріали, надані творчою групою та роздруковані у вигляді методичних брошурок.

Активні засідання педагогічної ради проводяться у два етапи. На першому етапі застосовуються традиційні методи проведення засідання педагогічної ради, дотримується класична процедура, яка включає аналітичну доповідь, виступи педпрацівників. На другому етапі відбувається інтенсифікація через залучення всіх членів педагогічного колективу до обговорення питань. Основні активні форми проведен­ня засідань педагогічної ради, які проводились у нашому ліцеї: засідання педради у формі ділової гри, семінару-практикуму, аукціону, різновидів дискусій, у формі презентацій. Найбільш вдалими є звіти-презентації голів методичних комісій щодо вирішення індивідуальних проблем та загальноліцейної проблеми ліцею. Таке засідання педагогічної ради проводиться щороку у квітні-травні. При розгляді даного питання колектив бачить результати роботи методичної служби.

Один раз на місяць проводяться засідання методичних комісій. Зміст і спрямування діяльності методичних комісій визначається навчальними планами і програмами, новаторськими ідеями, впровадження інноваційних педагогічних і виробничих технологій у навчальний процес. Методичні комісії здійснюють науково-методичне забезпечення викладання відповідного предмета, ведуть творчу пошукову, теоретичну та експериментальну роботу.

                       Пла ни роботи методкомісії містять інформацію про їх склад, зміст методичних проблем, над якими працює вся комісія та кожен її представник.

              В ліцеї працюють 6 методичних комісій, які очолюють досвідчені викладачі. Планами роботи методкомісій на кожен навчальний рік передбачається  ознайомлення з інструктивно-методичними матеріалами, які надходять протягом року, внесення змін у робочі навчальні програми та поурочно-тематичне планування, питання, що сприяють розв'язанню загальноліцейної та індивідуальної методичної мети, обмін досвідом роботи колег, які працюють творчо, вивчення та впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес, проведення та обговорення відкритих уроків та виховних заходів, різних внутріліцейних та обласних конкурсів та інше. Проводиться діагностика та моніторинг знань учнів  І  та ІІ курсів та визначаються завдання подолання прогалин у знаннях, уміннях учнів; постійно  проводиться огляд навчально - методичної літератури, складаються схеми аналізу уроків, обговорюються завдання для поетапної атестації учнів, організовується робота щодо комплексного методичного забезпечення предметів, професій, підготовка і проведення олімпіад, конкурсів, організація лекцій, семінарів і т.д. Методичні матеріали  членів метод комісій  оформляються у вигляді буклетів і здаються на зберігання у методичний кабінет.

   Якщо аналізувати роботу методичних комісій із загальноосвітніх предметів, то можна сказати, що ці методкомісії працюють активно, виконують складені плани роботи, проводять більшість засідань в нетрадиційних формах. Щодо методичних комісій, до яких входять викладачі спецпредметів і майстри в/н, то в нашому закладі необхідно підвищувати їх педагогічну майстерність, формувати в них готовність до самоосвіти, саморозвитку.  Майстер-клас постійно проводять члени метод комісії з професій побуту (особливо, кухарі).

      Згідно планів роботи щомісяця проводяться інструктивно-методичні наради, на яких ознайомлюються з нормативними документами, доводяться конкретні пропозиції та методичні консультації щодо удосконалення навчально-виховного процесу. Розглядаються також питання планування роботи, підсумки проведення обласних методичних секцій, підготовки до атестації, аналіз успішності учнів, взаємовідвіданих уроків, питання щодо організації виробничого навчання, виробничої практики, виховної роботи, гурткової роботи, конкурсів професійної майстерності, олімпіад тощо (Додаток 3). Інструктивно-методичні наради ведуться протокольно, питання ознайомлюючого характеру – під розпис педрацівників.

        Індивідуальну методичну роботу спрямовую на організацію попереднього вивчення певної проблеми окремими педагогами, запровадження розробок із тих чи інших її аспектів на практиці (система відкритих уроків), раджу необхідну літературу. Складаючи план роботи методиста щомісячно, я планую індивідуальну допомогу викладачам, особливо молодим, яких у нас у цьому році 7, в написанні методичних розробок відкритих уроків, тем, виховних заходів, складанні текстів контрольних робіт, проведенні відкритих уроків та предметних тижнів.

       Складений графік внутрішньоліцейного контролю. За результатами відвідування проводяться співбесіди з викладачами та майстрами в/н, під час яких детально аналізується відвідуване заняття. Записи про хід заняття за змістом співбесіди фіксуються в журналі відвідувань, який є в директора, заступників, методиста, старшого майстра.

        Взаємовідвідування педагогами уроків, на мою думку, має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності педагогів. Якщо молодий і недосвідчений педпрацівник  відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Спостерігається, що зараз  досвідчений педагог знаходить щось корисне для себе у молодшого колеги (робота з ІКТ). Найбільш часто відвідують уроки колег члени метод комісій природничо-математичного циклу, класних керівників та вихователів, сфери побуту.

      Передовий педагогічний досвід в ліцеї фіксують у процесі внутрішньо- ліцейного контролю, вивчають і презентують на педагогічних читаннях, конференціях, засіданнях атестаційної комісії тощо. Для вивчення досвіду окремого педагога я намагаюсь визначити мету і завдання вивчення ППД, тематику, виявити об’єкт вивчення, зібрати фактичний матеріал, зробити аналіз, узагальнення, висновки, схвалити ППД на педагогічній раді, методичному об’єднанні, методичній раді ліцею.

    Результатом, методичним продуктом роботи з педагогічним досвідом є матеріали педагогічного досвіду з конкретної проблеми (статті, буклети, портфоліо, монографії, виставки, доповіді, педагогічний нарис, журнал і т.д.). Якщо проаналізувати якість матеріалів педагогічного досвіду в методичному кабінеті, то можна зробити висновок: вони не завжди відповідають вимогам, оскільки  за своєю суттю не є чимось новим, не відрізняються  від масового, не знаходять застосування в практиці роботи, не  мають перспективи для подальшого поширення, часто становлять хаотичне нагромадження інформації абстрактного, безсистемного характеру. За останні 5 років вивчений та узагальнений досвід роботи таких педпрацівників:  Бахир Н.В. з теми «Використання собистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури», Степко О.М. «Застосування інтерактивних форм та методів навчання на уроках хімії», Авраменка С.М. «Активні методи професійно-практичної підготовки», Лойченко Г.Я.  «Робота з обдарованою молоддю»,  Обуховської  О.М. «Створення умов для розвитку згуртованого і працездатного колективу», Сенченко Н.І. «Виховання та пропаганда здорового способу життя особистості та профілактика наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД».

   Створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи - одна з основних завдань методичної служби ліцею. Для цього ми визначили конкретні вимоги до педагогів стосовно самоосвіти. Ще у 2013 році провели педагогічну раду - диспут «Самоосвіта – це самоціль чи необхідність?» Як свідчать результати анкетування, проведеного в ліцеї перед педагогічною радою, близько 12 % педагогів не мають часу для самоосвіти. Вони лише періодично знайомляться з методичною літературою з свого фаху, а також з педагогічною літературою. Незначна частина педпрацівників звертається до літератури з питань психології навчання, вікової фізіології дитини.

 Згідно рішення цієї педради ми організовуємо семінари для педагогів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи, створюємо умови для самоосвітньої роботи, оптимально вико­ристовуючи час педагогів на проведення нарад, засідань мето­дичних секцій, виконання громадських доручень, створен­ня розкладу уроків для кожного педагога, обладнали методичний кабінет та бібліотеку відповід­но до вимог, в яких розмістили науково-методичну літерату­ру, каталоги літератури, преси на допомогу педагогам при роботі над науково-методичними темами, здійснюємо контроль та оцінку самоосвітньої та методичної діяльності педагогів (Додаток  4). На результати самоосвіти позитивно впливає науково обґрунтоване планування. На мою думку, в нашому закладі робота щодо  самоосвіти педпрацівників знаходилася не на належному рівні. Для підвищення ефективності  пропонується кожному педпрацівнику скласти індивідуальний план самоосвіти зі своєї методичної теми. Звертається увага педпрацівників на те, що, заповнюючи теку самоосвіти, вони повинні зрозуміти, що це потрібно не будь-кому, а саме їм. Завдяки цьому вони бачать свій розвиток, тому підходять до цього процесу з натхненням та особистою відповідальністю. Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється якийсь продукт, чи немає будь-яких досягнень. Тому необхідно звітувати і створювати методичні продукти, які зберігатимуться в методичному кабінеті.

        З метою забезпечення права педагогічних працівників на підвищення кваліфікації у навчальному закладі складено перспективний план курсової перепідготовки викладачів та стажування викладачів та майстрів на 2014-2019 роки. На його основі на кожен навчальний рік складається план курсової перепідготовки та стажування.

    У 2014-2015 н.р. дуже відповідально підійшли до атестації педагогічних працівників, вивчали систему роботи педпрацівників, контролювали проведення відкритих уроків, позакласних заходів, мотивували готувати власні портфоліо; педпрацівники активно представляли їх на засіданні атестаційної комісії.  Так, у цьому навчальному році атестацію пройшло 19 педагогічних працівників, 18 з яких підвищили кваліфікаційну категорію, або отримали педагогічне звання.

 З одного боку  самоосвіта - це керований процес адміністрацією навчального закладу, з іншого – самокерований з боку особистості. Сьогодні педагоги нашого закладу вже розуміють, (але не всі 100%),- бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Велике значення для розвитку педагогічної майстерності педагога мають його природні задатки (розум, спостережливість, пам'ять, темперамент, фантазія, уява, смак, винахідливість), а також постійне удосконалення педагогічної творчості. Я завжди вважала: педагог зобов’язаний навчатися все життя; якщо це стає не цікаво – настав час іти.

     Діяльність методичного кабінету щороку планується на діагностичній основі, на засіданні методичної ради вносяться пропозиції, ставляться завдання щодо роботи над вирішенням загальноліцейної проблеми,  організації заходів щодо підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників, індивідуальних і групових консультацій (семінарів, шкіл передового досвіду, молодого педагога, лекцій, курсів),  організацію педагогічних читань і науково-практичних конференцій тощо. 

    Кабінет площею 22 м² , обладнаний сучасними меблями, всією необхідною оргтехнікою, є мультимедійний комплект, біндер. В кабінеті методиста наявні стенди: «Методична мета», «Плануємо роботу», Вирішуємо проблему», «Рекомендуємо…». В учительській кімнаті розташовані сучасні меблі та стенди:  «Методична робота», «Атестаційний куточок» «Теоретичне навчання», «Виробниче навчання», «Виховна робота», 3 стенди «Оголошення» та 2 стенди «Наші будні» з фотографіями навчально-виробнчого процесу. В методичному кабінеті проводяться індивідуальні форми методичної роботи, засідання голів методичних комісій та засідання методкомісій викладачів загальноосвітньої підготовки (вистачає 8 стільців).  Інші колективні форми методичної роботи проводяться в учительській кімнаті чи актовій залі.

         Понад 3 роки  ведеться робота зі створення банку інформаційних ресурсів: бази даних і знань, комп’ютерні, у тому числі мультимедіа, навчальні та контролюючі системи. Створюється банк педагогічних програмних засобів для забезпечення освітніх потреб навчального закладу. Навчальні розробки викладачів  систематизуються та зберігаються в електронному вигляді (кейс – пакети) та паперовому.

  Вся методична база збиралася протягом 12 років методистом та творчими групами, систематизована (основні розділи):

 1. Плануюча документація (робочі навчальні плани, програми, поурочно-тематичне планування, планування методичної роботи тощо)

2. Нормативні документи  (МОНу, НМЦ ПТО)

3. Статистична та текстова звітність

4. Робота над загальноліцейною методичною проблемою

5. Робота методичних комісій (окремо кожна з 6 методкомісій)

6. Виховна робота

7. Допомога молодому педагогу

8. Атестація педпрацівників

9. Методична література

10. Методичні рекомендації

11. Інформаційно-методичні збірники

12. Методичні матеріали педпрацівників

13. Інформація до педагогічної ради

14.  Передовий педагогічний досвід

15. Електронні носії

Наявні картотеки:

 1. На допомогу викладачу, майстру, класному керівнику, вихователю

2. З досвіду роботи методичних комісій

3. Модульні технології

4. Виховна робота

5. Електронні посібники

6. Картотека відеофільмів

7. Матеріали передового педагогічного досвіду

8. Методичні розробки викладачів спецпредметів

9. Методичні розробки з актуальних питань педагогіки та методики (з професійної педагогіки)

10 Матеріали до педагогічної ради

11. Відеотека уроків  та виховних заходів

     Оформлені матеріали естетично.

       Значна увага у навчальному закладі приділяється розвитку та удосконаленню педагогічної і професійної майстерності педагогічних працівників. З цією метою організовано роботу проблемних семінарів, Школи передового педагогічного досвіду (керівник Бахир Н.В.) та Школи молодого педагога (керівник Степко О.М.), які проводяться приблизно щомісяця,  педагогічних читань (у січні), науково-практичних конференцій (за потреби) за окремими планами. Заняття Школи молодого педагога проводяться за участі психолога, соціального педагога, є всі конспекти занять та майже всі презентації до занять. Більш детальніше це питання я буду вивчати до обласної секції методистів.

       В кінці 2014-2015 навчального року (в травні) пройшла науково-практична конференція «Інноваційна діяльність педагогічних працівників», де голови методичних комісій представили творчі звіти результативності роботи за навчальний рік (звіт-презентація). На основі таких звітів методичним кабінетом проводився моніторинг діяльності членів методичних комісій за навчальний рік та визначається краща методична комісія року.  В цьому році кращі методичні комісії природничо-математичного циклу та педпрацівників з професій сфери побуту. Щороку проводяться тимчасові виставки методичних матеріалів з метою поширення передового досвіду працівників (у березні перед атестацією).

      З педпрацівниками систематично проводяться групові та індивідуальні консультації щодо вивчення і пропаганди матеріалів НМЦ ПТО у Чернігівській та Сумській областях з питань методики навчання і виховання. Всі педпрацівники за планом відвідали свої обласні секції, готували методичні матеріали на їх засідання. В цьому році почали активно практикувати проведення обласних та всеукраїнських вебінарів, проводилися семінари  - практикуми, засідання круглого столу. Відповідно наказу НМЦ ПТО в Чернігівській області «Про підсумки роботи обласних методичних секцій та проблемних семінарів у 2014-2015 н.р.  відмічена якісна підготовка та проведення на належному методичному рівні засідань обласних секцій (на нашій базі – викладачів фізики та української мови і літератури). Відмічено відповідальність та якісну підготовку педпрацівників: Степко О.М., Бахир Н.В., Єфіменка Т.В., Лупиноса С.Ю., Коцуренко Н.А., Пантелієнка М.А., Роздерія К.П.

     Проводились січневі психолого – педагогічні читання згідно розробленого плану і тематики, де досвідом своєї роботи ділились кращі викладачі і майстри виробничого навчання. Відкриті уроки, проведені педагогами, мали певну визначену методичну мету, відвідування яких завершувалось колективним обговоренням: проводився їх глибокий самоаналіз та аналіз,  давалась оцінка роботи викладача та учнів, формувалась єдина думка про досягнення методичної мети уроку. У цьому році відкриті уроку на високому методичному рівні провели  8 викладачів та майстрів в/н: Пантелієнко М.А., Степко О.М., Кустенко І.С., Бахир Н.В., Довженко Ю.С., Обуховська О.М., Столітній А.П., Кузьменко Н.В.

    В ліцеї існувало спочатку 2 сайти навчального закладу, але не досконалі. В минулому році створений новий сайт, більш досконаліший, в якому  є меню: «Головна», «Навчально-виховна робота», «Методична робота», «Самоврядування», «Новини ліцею», «Розклад», «Бібліотека», «Психологіна служба», «Допомога викладачам», «Фотоальбоми». Але поновлювати необхідно матеріали зі згоди адміністрації сайту. В ліцеї почала створюватись електронна бібліотека.

      Щоквартально та щомісячно творчі групи педпрацівників, організовуючи  і проводячи колективні та масові форми методичної роботи, збирають інформацію з основних актуальних проблем методики та педагогіки, працюють над проблемами, випускають рекомендації у вигляді економних брошурок.

  Педпрацівники працюють за такими напрямками:

- робота над вирішенням загальнометодичної та індивідуальних методичних проблем; 

-  звітування голів методичних комісій щодо вирішення загальнометодичної проблеми та роботи за рік;

-  підготовка інформаційно-методичних бюлетенів до проведення засідань педради, методичних комісій, педагогічних читань, Школи передового педагогічного досвіду;

-  вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду;

-  розробка навчальних посібників, робочих зошитів, довідників;

- розробка рекомендацій з актуальних питань педагогіки та методики;

      У ліцеї друкується газета «Аграрій», яка вважається інформаційним вісником нашого ліцею.  Матеріали з досвіду роботи на освітніх сайтах розміщують недостатньо педагогів нашого закладу: лише викладач професійно-теоретичної підготовки Нечвидний М.Д., а в періодичних педагогічних виданнях – викладач української мови та літератури Бахир Н.В.

 Перлік друкованої продукції методкабінету за останні 5-6 років представлений окремо (Додаток 5 окремо).

    Про ефективність роботи методичної служби свідчить високий рівень викладання предметів, притаманний   більшості   педагогам,   результати   участі  учнів  та  викладачів   в  конкурсах, в тому числі й обласних. Педпрацівники та учні беруть участь у всіх обласних конкурсах та змаганнях. Спортивні змагання  щороку приносять нам призові місця, в обласних оглядах-конкурсах виховної роботи наші номінанти стають призерами, або лауреатами завжди.  Я представлю лише учнів та педагогів, які займали призові місця в основних обласних конкурсах.

   

 2009-2010 н.р.:

  У першому семестрі відбувся внутріліцейний та обласний конкурс з української мови ім. Петра Яцика, в якому брали участь учні груп № 19, 21, 4. В обласному конкурсі учні Мойсеєнко В., Комель К. та Шевченко Р. зайняли І місце (викладачі Бахир Н.В., Коцуренко Н.А.). У квітні відбувся обласний конкурс „Кращий за професією „Тракторист-машиніст с/г виробництва”, в якому наш учень Холодницький Микола заняв  І  місце.

2010-2011н.р.:

   24 лютого 2011 р. в конкурсі професійної майстерності з професії «кондитер» на базі нашого ліцею учень гр.. №23 Адаменко Олександр зайняв ІІ місцнкурсі фахової майстерності з професії «Тракторист – машиніст с/г виробництва учень 1 групи    Гапенко Олексій   зайняв ІІ місце.

2014-2015 н.р.:

  У конкурсі «Викладач  року - 2014» Довженко Ю.С. зайняв ІІІ місце,  у обласному мовно-літературному конкурсі  учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка  учениця  22 групи Котлярова Яна зайняла призове ІІІ місце. У конкурсі фахової майстерності з професії «Тракторист – машиніст с/г виробництва учень 7 групи    Ірха Олександр   зайняв ІІІ місце.

    

Удосконалення методичної роботи як основної складової якісної підготовки педагогів має відбуватися в процесі обов'язкового використання нетрадиційних форм в роботі методичної служби.