Сьогодні йде Святий Миколай. Невидимою рукою він здійснює найзаповітніші дитячі мрії, приносить у кожну родину щиру втіху і любов. Це свято віри, світла і добра. Подаруймо своє тепло і увагу тим, кого обділила доля, адже кожний сьогодні чекає на свято.

Хай Миколай у вишиванціРозбудить подарунком вранці, І принесе у Вашу хатуДобробут, радості багато. Розбудить приспані надії, Зернятко щастя хай посіє. Зігріє гумором, любов'ю, І принесе усім здоров'я!!!

   

Сімнадцятого грудня - день Варвари Великомучениці, або в народі Варвари.

Свята Варвара народилася у місті Іліополі, що у Малій Азії. Мати Варвари рано померла, і мала дитина залишилася на вихованні у батька-язичника. Та дитина замислювалася над християнськими істинами. Дізнавшись про відступницькі нахили своєї доньки, батько віддає свою дитину на розсуд місцевої влади. Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам. Наступного дня вранці після тривалих катувань Варвара прокинулася без жодної рани на тілі. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити дочку мечем. Таким чином, великомучениця Варвара, не зрікшись своїх переконань, загинула від руки колись люблячого батька. Через кілька століть нетлінні останки св. Варвари були перенесені до Візантійського Константинополя. 

До України мощі святої Варвари потрапили з доброї руки дружини київського князя Святополка Ізяславовича Варвари. Князь Святополк-Михайло побудував Михайлівський Золотоверхий собор, де і зберігалися мощі св. Варвари більш ніж 800 років. Сьогодні їхнім постійним місцем спочинку є собор св. Володимира у Києві. Для поклоніння мощі святої Варвари з певною періодичністю встановлюються у храмах багатьох міст України.

Народна легенда каже, що свята Варвара Великомучениця була дуже здібною до вишивання, так що вишила ризи самому Ісусові Христові. 

Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".

У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.

"Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".

На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться:"Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!","Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!"

Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!"

За повір'ям, на Варвари починають збиратися в тічки вовки.

Народні прикмети:

• Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
• Який день на Варвари, такий і на Сави.
• Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.
• Якщо проти цього дня нічне небо в зорях - чекай холодів, а сліпе й тьмяне - на тепло.
• Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
• Дерева в інеї - урожай на фрукти.
• Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.

       День Андрі́я (Калита) — припадає на ніч і день 30 листопада (13 грудня), вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». В цей день гріх щось робити без поважної причини. Дівчата також грішать ворожачи, а хлопці просто відпочивають. В цей день здавна забороняли будь-яку інтелектуальну працю, бо є забобон, що в цей день від цього можна втратити розум.

     Це день народного календаря, до якого приурочували Андріївський обряд «Калиту», суть якого полягає в переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. День Андрія справді парубоцький день. Як і в значної кількості українських свят, в його обрядах проглядаються дохристиянські традиції.

6 грудня - День збройних сил України

Воїне, лицарю славний, 

Ти зброю тримаєш в руках, 

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг. 

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків, 

Відважний вкраїнський воїне, 

Hащадку славних віків.

Шановні чоловіки!

Вітаю вас із Днем Української Армії! 

Нехай ваші сила та мужність

завжди живляться любов’ю та підтримкою близьких і рідних. 

І після будь-яких "баталій", 

які часто трапляються у повсякденному мирному житті, 

вдома на вас завжди чекає затишна гавань. 

Міцного здоров’я Вам, успіхів та надійного тилу! 

І нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!

Світова громадськість відзначає сьогодні Міжнародний день волонтерів (Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку).

Проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства. Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках престарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству. Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів. Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – Революція Гідності, війна на сході нашої країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери першими добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову від шкарпеток і мила, й закінчуючи приладами нічного бачення; шукали потрібні ліки, приймали біженців, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній небайдужості, порядності, активній громадській позиції та фанатичній відданості справі, Україна вистояла й зберегла незалежність. Саме українські волонтери є одним із нових облич України – чесних і відкритих. На тлі майже тотальної недовіри українців до судів, прокуратури, міліції – рівень довіри до волонтерів – один із найвищих, адже ці люди жертвували не тільки власним часом, коштом, силами, а іноді – життям.

    

 Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією^[1]. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч.

Інформація з Вікіпедії